Український тиждень

Сьогодні виповнюється 135 років від дня народження визначного австро-англійського філософа Людвіґа Вітґенштайна. Про його внесок у логіку, філософію математики, розуму й мови сказано вже дуже багато, тоді як про нього як літературного персонажа говорять рідше, тому в запропонованій статті йдеться саме про це

Тиждень потрапив до Списку прозорих та відповідальних медіа у першому півріччі 2024 року. Також до переліку ввійшли такі онлайн-видання:

🔸 Суспільне Новини

🔸 Радіо Свобода

🔸 Українська правда

🔸 Бабель

🔸 hromadske.ua

🔸 Texty.org.ua

🔸 ZN.UA

🔸 espreso.tv

🔸 Слово і діло

🔸 Тиждень

🔸 Громадське радіо

Такими є результати двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа, який Інститут масової інформації проводить раз на пів року.

Сьогодні стало відомо, що українська адвокаційниця Вероніка Вельч стала новою директоркою українського офісу організації Amnesty International. Нещодавно Тиждень розмовляв із Веронікою Вельч про наболілі для суспільства теми, зокрема демобілізацію, міжнародну допомогу та потребу триматися «ціннісно правильного берега». Пропонуємо вам перечитати нашу розмову, якщо ви її пропустили раніше.

25 квітня на війні загинула наша колега, колишня журналісткаТижня, театрознавиця Алла Пушкарчук (Рута). Алла долучилася до Тижня у 2018 році після служби в АТО, пізніше працювала також піарницею у видавництві «Комора» й випусковою редакторкою «Читомо», де, зокрема, курувала спільний з ПЕН проєкт «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople).

З початку повномасштабного вторгнення Алла знову долучилася до ЗСУ, де була мінометницею в 58 ОМПБр, працювала з бусоллю та артилерійськими програмами в планшеті.

Ми зібрали спогади про колегу, а також її статті та інтерв’ю, опубліковані за час співпраці з Тижнем.

Нещодавно Нікарагуа подала позов до Міжнародного суду ООН проти Німеччини, звинувативши її в пособництві й підбурюванні до «геноциду» в Газі через підтримку Ізраїлю. Це одна з небагатьох країн, яка проголосувала в ООН проти засудження російської війни в Україні. Водночас ця країна, як і інші автократичні й тоталітарні держави, частіше зловживає інструментами міжнародного права, щоб змусити західні демократії оборонятися, пише у своїй колонці Ріхард Герцінґер

У світлі останніх подій, пов’язаних із викриттям незаконного заволодіння землею міністром агрополітики Миколу Сольського, Тиждень розпитав експертів про природу земельних шахрайств в Україні та способи захисту інтересів селян і невеликих фермерських господарств

Звіти Тома Купера за 23-24.04 досить тривожні: снарядний голод дається взнаки – в районі Очеретиного окупанти зуміли створити прорив. Купер зазначає, що він серйозніших проблем рятує питома нездатність російських військ діяти швидко – слабка логістика й неможливість оперативно підтягувати резерви. Проте ситуація на тому напрямку не з найкращих – потрібно швидко перекинути додаткове озброєння; доки цього не станеться реально, Купер радить не святкувати з приводу надання допомоги

🎯 Ворог продовжує зазнавати втрат в Україні

Таких “монстрів” на озброєнні ЗСУ всього вісім: Швеція передала їх Україні восени минулого року. Тепер “Арчери” полюють на важливі та специфічні цілі — наприклад, на артилерійські установки ворога.Що собою являє самохідна артилерійська установка Archer, як вона працює та чим вона краща за аналоги?

Після теракту в «Крокус-сіті голі» 22 березня 2024 в рф посилюється дискримінація щодо мусульман. Це може сприяти поглибленню внутрішніх суперечностей усередині держави

Емманюель Макрон щойно виступив з програмною промовою в Сорбонні. Він закликав інші європейські держави якнайшвидше переходити на принципи військової економіки, зважаючи на екзистенційну загрозу, що нависла над континентом. «Євросоюз мусить побудувати «надійний» захист від російських ракет,» - наголосив французький президент у своєму виступі

Вітаємо всіх шанувальників «Українського тижня» й дякуємо, що читаєте нас у мережі!

Маємо добру новину: черговий друкований спецпроєкт уже на поличках «Книгарні Є» і на їхньому сайті. 150 сторінок матеріалів найкращих авторів Тижня.

📌 На обкладинці ми використали цитату Василя Стуса, яка немов прокладає місток між минулим і майбутнім України. Тому в цьому номері ми підготували інтерв’ю з президентами України — Леонідом Кучмою, Віктором Ющенком і Петром Порошенком, щоб зазирнути в майбутнє України з погляду минулого досвіду, минулих здобутків і втрат. Запитали автора відомої фрази «Україна — не Росія», що тепер, під час повномасштабної війни, означають для нього ці слова. Попередні очільники держави поділилися своїм баченням шляху до перемоги. А перший міністр оборони України Костянтин Морозов розповів, як формувалися Збройні Сили України на початку 1990-х і з якими викликами довелося стикнутися українським захисникам на початку відновленої незалежності.

📌 Значну частину журналу ми приділили кризі гуманітарних знань. Адже саме вони дають змогу краще аналізувати й на всіх рівнях ухвалювати рішення, від яких залежить майбутнє країни, краще розуміти ворога й бути готовими до його дій. Як пишуть наші автори, у «світі посилюються тенденції до менш осмисленого ухвалення рішень». Це ми бачили як в Україні під час підготовки до повномасштабного вторгнення, так і у світі, який, зважаючи на успіхи різних популістів, досі не зовсім усвідомлює, з якою небезпекою стикнувся. Своїми думками на цю тему поділилися ваші улюблені автори Тарас Лютий, Юрій Макаров, Максим Нестелєєв, Ольга Петренко-Цуенова, Ростислав Семків, Олексій Сокирко.

📌 З історикинею Ларисою Якубовою обговорили, на якому етапі нині в Україні націєтворення, які є відмінності між українським і російським народами й чому Захід не схотів визнати злочинність радянського тоталітаризму й прирівняти до нацистського.

📌 Кореспондент Тижня Роман Малко побував у прифронтовому Торецьку й написав репортаж, як там під обстрілами щодня працює напівзруйнована лікарня. Він поділився своєю «єдиною простою формулою виживання».

📌 Наші міжнародники оцінили зовнішньополітичні виклики й так звані гарантії безпеки та спробували уявити політиків нового покоління, які керуватимуться вже не лише інтересами, а й цінностями. Якою буде нова політика без тіні Кіссінджера?

📌 В економічному розділі оцінили актуальність земельної реформи, коли частина території тимчасово окупована, а на іншій ідуть бої. Порівняли воєнні бюджети Росії й України. А також спробували розібратись у проблемах підготовки й освіти наших економістів, від яких чекаємо у майбутньому українського економічного дива або сталого зростання.

📌 Богдана Романцова розповіла про те, чого чекає молодь від української влади.

📌 А Сергій Демчук написав текст прямо з пологового про те, як народжувати дітей під час війни. Попри всі виклики, ми з оптимізмом дивимося вперед. Саме тому «минулі мрії видяться майбутнім»!

Друкований спецвипуск можна замовити на сайті «Книгарні Є».

«У середньому раз на два дні росіяни здаються в полон. Бувають тижні, коли ніхто цього не робить. Буває, що здається невеликий підрозділ, взвод. І насправді нам найкраще працювати саме з групами людей, тому що кожна організація переходу кордону — ресурси. Тому коли це хоча б кілька людей, це виправдовує витрачені сили», — пояснює Петро Яценко, речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

«Немає нічого більш огидного за військовий туризм. Проте, коли приїхав до Запоріжжя у квітні 2022 року і побачив, що люди, які мене зустріли, відчувають життєву потребу мати поруч безпосереднього свідка, я вирішив залишитися. Тонка, прониклива фотографія вимагає великого терпіння й де-факто часу. Хоча б з поваги до тих, хто мені довірився, а їх було багато. Мене тримала й беззаперечна прихильність до України та її народу, що змушує мене повертатися, попри численні перешкоди», — каже в інтерв’ю Тижню французький фотограф Жером Барбоза

🔥 За вчорашню добу Сили Оборони демобілізували 1040 росіян, знищили 13 танків та 14 ББМ

23 квітня премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак разом із Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом відвідали Варшаву, де британський політик оголосив про найбільший пакет військової допомоги Україні від Лондона з початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні, 24 квітня, Сунак уже в Берліні, де на цей візит також покладають великі надії. Який вплив матимуть ці зустрічі на посилення європейської безпеки в умовах поглиблення агресії Росії як на полі бою в Україні, так і гібридними методами в країнах ЄС?

«Так сталося, що саме в соціальних мережах ми ставимо запитання й шукаємо відповіді, але, за моїми відчуттями, ця платформа не наближає нас до правильних відповідей», — пише у своїй колонці ОНУХ. Водночас такі особистості, як покійна професорка Ядвіґа Станішкіс — моральний компас польського Серпня 1980-го, про яку ОНУХ розповідає у своєму матеріалі, допомагають у цьому. «Ми маємо шукати відповіді, говорячи мовою цінностей», — каже вона

Гостомель був для російських військових однією з ключових цілей під час наступу на Київ у лютому 2022 року. Аеродром за 25 км від столиці мав стати операційною базою Збройних сил РФ. Однак, окрім логістичної бази, він відігравав ще одну роль у планах росіян: там розміщувався центральний табір для цивільних і військових полонених.

Тиждень поспілкувався з тими, хто вижив, та з родичами тих, хто загинув у російському полоні, і спробував з’ясувати, які підрозділи російських окупаційних військ можуть бути відповідальними за це.

Книгарня «Є» нещодавно провела дослідження про вподобання українців в читанні електронних книг. Опитавши читачів та проаналізувавши продажі, з’ясували, що українці обирають серед електронних книг, як це різниться з паперовими продажами та на яких гаджетах читають

Французький мандрівник маркіз де Кюстін через деякий час подорожі усвідомив, що Ніколай І є розпусним дволиким Янусом, а під личиною загального порядку криється тотальна брехня, сваволя й лицемірство. Ніколаєвську росію оцінював як східну деспотію, яка експлуатує європейські досягнення. Росіян вважав сліпими варварами, які не хочуть стати цивілізованими, а лиш намагаються справляти відповідне враження на іноземців.