«Мізогінія — це гордіїв вузол, який треба розірвати, вважає автор. Із часів Просвітництва та з розвитком сучасної демократії, з її акцентом на особисту автономність і визнання прав людини (як чоловіка, так і жінки) кидається виклик переконанню, що жінки якимось чином порушують моральний порядок у світі. Розвиток ліберальної демократії став початком тривалої боротьби за політичну та правову рівність жінок. На жаль чи на щастя, у багатьох країнах третього світу, і в Україні також, ця боротьба загрожує глибоко вкоріненим релігійним ідеям і соціальним звичаям. Книжка стане в пригоді не тільки молодому поколінню, яке починає розбиратись у своїх правах, а й усім тим, хто пройшов в СРСР разом з іншими мільйонами чоловіків та жінок найбільший експеримент із соціальної інженерії всіх часів», — пише Анатолій Денисенко в рецензії на книжку Джека Голланда «Коротка історія мізогінії. Найдавніше упередження у світі»
Детально про те, що заслуговує на увагу
Цьогоріч 18 травня виповнюється 80 річниця депортації кримських татар. 2014-го після незаконної анексії Криму історія повторилася.
"Російська пропаганда описує тимчасову окупацію як повернення півострова додому. Крим з погляду окупантів — «споконвічно слов’янський регіон, у якому проживає невеличка меншина татар»", - якось у розмові з Тижнем сказав сходознавець Роман Назаренко. Пропонуємо перечитати розмову, в якій сходознавець говорив про підтримку киримли, українську політику щодо Криму й досвід зростання в Криму
Перекладачі Максим Стріха та Максим Нестелєєв, а також літературознавиця Богдана Романцова в другій дискусії проєкту «Versus перекладацький» говорять про найраніші українські переклади, про які знаємо, зокрема пам’ятки Княжої доби та епохи бароко:
- міркують, чому більшість праць того періоду – це переклади, хто у ті часи спонсорував працю перекладачів і чому перекладачі здебільшого лишалися анонімними;
- дискутують, хто був читачем перших перекладів і яким мав бути переклад барокової епохи, аби стати бестселером.
Нова холодна війна? Третя світова? Доба революцій? Доба ШІ? Чи може доба хайпу? Як окреслити час, у якому ми живемо? «Теперішнє — це не минуле на повторі, але помилки історії слугують доброю наукою», — вважає британський історик Тімоті Ґартон Еш
Головний редактор Тижня Сергій Демчук пішов у військо. Мала щастя працювати з ним! Та він обрав шлях воїна. Попри всі перипетії,Тиждень працює далі. Наше завдання — інформувати читачів, розповідати про реальність, хоч би якою вона була, відкривати історію та культуру, що століттями формувала українську свідомість й ідентичність, чим ми якісно відрізняємося від ворога
У березні — квітні в Українському домі відбулася, певно, одна з найголовніших цьогорічних виставок — «Боривітер», присвячена ретроспективі української мисткині-шістдесятниці, художниці-монументалістки й дисидентки Алли Горської. І навіть після завершення виставки й далі повертаєшся подумки до експозицій та експонатів, осмислюючи сучасне як добу «Після Горської»